Емоційне вигорання
Добрий вечір! Четвертий рік поспіль українці адаптуються до нових реалій в умовах жорстокого вторгнення рф. Емоційне вигорання – синдром постійної втоми та емоційного виснаження, притаманний людям, робота яких пов’язана зі спілкуванням. Спілкування стало в рази більше. В умовах сьогодення зросла необхідність бути на зв’язку, вислуховувати інших, говорити, стежити за актуальними новинами та перевіряти їх.
Наразі значна частка українців працює без святкових днів, шукає можливості для допомоги іншим. Втома, роздратування та збудження можуть погіршити стосунки в колективі, родині та навіть призвести до хвороб. Хочемо поділитися статтею Ірини Курман, яка трапилася на просторах Інтернету, вона гарно змальовує стан емоційного виснаження.
«Ти не лінива. І не зламалась. Ти виснажена».
Це моя мантра останніх тижнів. А може, й місяців. Ця втома — не просто «втома». Це коли навіть після десяти годин сну прокидаєшся з відчуттям, ніби тебе щойно переїхав потяг. Коли проста справа здається підняттям на Говерлу, а емоції ніби залили монтажною піною.
Ти не хочеш нічого, крім абсолютного мінімуму — і те лише тому, що треба.
І тут мозок починає грати в гру під назвою: «А може, в мене депресія?» Але нерідко справа не лише в психіатрії. Часто причина — у нервовій системі, яка вже надто довго живе в режимі війни.
Ми живемо з постійно активованою системою стресового реагування. Вона працює у фоновому режимі, як антивірус на комп’ютері, тільки не захищає, а виснажує. І в наших реаліях — це вже не виняток, а норма.
Це вона — причина, чому ти здригаєшся від гучних звуків. Чому серце ніби провалюється від пуша в «Повітряній тривозі». Чому транспорт на вулиці дратує і переслідують фантомні сирени.
У мирному житті (так, не у нас) людина перебуває в легкому або помірному стресі 70% часу. Тепер додай до цього тривоги, новини, загрозу життю, нестабільність — і отримаєш 100% хронічного стресу кожного дня. Без вихідних. Без перерв.
А хронічний стрес не проходить безслідно. Він з’їдає нашу енергію, апетит до життя, памʼять, концентрацію, бажання бути. Навіть якщо ти навчилась «функціонувати» в цих умовах — це теж адаптація. Але її ціна — виконавча дисфункція, втома, емоційне вигорання.
І ось що важливо:
Відпочинок — це не те саме, що відновлення.
Полежати — недостатньо.
Треба навчити нервову систему вимикати бойову тривогу. Справжньо, глибоко.
Це можливо. Але — не разово. Не «сходити на масаж», «поїхати на вихідні».
Це має стати гігієною. Регулярною. Як чищення зубів.
Уяви, що ти — смартфон, у якому відкрито 27 додатків, 5 із них зависли, а батарея на 3%. І ти намагаєшся просто закрити зайве. Але система все одно глючить. І тоді ти робиш єдине логічне — перезавантаження.
Оце і є наш вихід.
Перезапуск. Скидання. Не один раз, а постійно — на трьох рівнях:
— Фізичному (тіло: рух, дихання, контакт)
— Ментальному (думки, інфо-дієта, межі)
— Емоційному (вивільнення, співчуття, присутність)
Ми незламані. Ми просто живемо в умовах, для яких людська психіка не була створена. Сподіваємося, що ця стаття стане вам у нагоді і допоможе впоратися з вашими труднощами психологічного характеру.